Методична скарбничка

«Розвиток креативного мислення учнів під час пізнавальної діяльності»

(доповідь на засіданні методичної комісії гуманітарних дисциплін)



Будьте самі шукачами, дослідниками.
Не буде вогника у вас – вам ніколи
не запалити його в інших».
Василь Сухомлинський

Чому діти не завжди із задоволенням ідуть на навчання? Причин може бути багато, але одна з них «нудно», «нецікаво». Учня необхідно зацікавити. Як цього досягти? Напевно у кожного вчителя є арсенал власних прийомів. Пригадаємо, що К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці, історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи.
На півночі є мудра притча: «Якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні, а якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя.» Так і в навчанні – потрібно дати дітям не «заготовку» знань на завтра, а «озброїти» вмінням здобувати ці знання.
У навчальній групі сидять діти з різними здібностями і талантами. І перед нами встало непросте завдання – розкрити їх і розвинути. Вже в процесі роботи ми розуміємо, що завдання вчителя навчити думати. Потрібно допомогти дітям не просто засвоювати певну інформацію, але, і осмисливши її йти далі, знайти їй вживання, а якщо повезе, відкрити щось нове.
Погоджуючись з основним принципом навчання В. Ф. Шаталова «Учити всіх, навчати кожного» -, вважаю, що дорога до кожного учня лежить через урок. На уроках діти читають, пишуть, думають, сперечаються, міркують, вчаться співпереживати, відкривають істини і пізнають світ.
Урокам властиві непередбачені ситуації, і професійна майстерність вчителя перевіряється на них найстрогішим чином. Що необхідно, щоб учень не відчував себе безпорадним від невміння виконати вимоги вчителя, боязні отримати двійку, щоб навчання не було нудним заняттям. У чому ж секрети професіоналізму педагога? У підготовці до уроку. Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів допоможуть зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення.
На сьогоднішній день я вважаю проблему «Розвиток креативного мислення учнів під час пізнавальної діяльності» особливо актуальною , тому що в світі не можливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Швидкість засвоєння навчального матеріалу у кожної дитини різна. Для осмислення сприйнятої інформації кожному учню необхідно свій час. Одному достатньо 5-10 хвилин, а іншому декілька більше. Але всі учні мають здібності і нам, учителям, необхідно їх розвинути.
Розроблена  технологія дає змогу забезпечити здобуття всіма учнями знань на рівні Державного стандарту:
·        розвиток значущих рис особистості;
·        розвиток умінь самостійного набуття знань;
·        сприяння творчому зростанню обдарованих учнів;
·        підтримка високого рівня мотивації вивчення предмету.
Для підвищення зацікавленості до навчання, цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи, форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально-творчої діяльності.
Головна мета на уроці – викликати у дітей пізнавальний інтерес. Тому на кожному уроці необхідно:
·        учити дітей здобувати знання самостійно, при цьому організовуючи й направляючи сам процес навчання;
·        спочатку самому вчителеві добре продумати запитання, а потім ставити їх так, щоб вони активізували самостійну думку учня;
·        формувати в учнів інтерес до навчання через проблемно – пошуковий підхід до висвітлення теми.
Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати. Для організації такої діяльності підбирати різноманітні форми організації навчально-виховного процесу, а саме:
·             класна;
          індивідуальна;
·                         індивідуально-групова;
·                                робота в парах, трійках;
·                                         робота в ланках;
·                                                 кооперативно-групова.
З психологічної точки зору – враховувати  індивідуальні здібності та особливості мислення учнів:
·        цілеспрямоване використовування усіх видів їх пам’яті, з метою підвищення рівня засвоєння матеріалу;
·        формування навичок логічного мислення;
·        розвиток творчих здібностей кожного;
·        психологічний вплив кольорового оформлення опорних конспектів, таблиць;
·        здатність до самоконтролю;
·        пізнавальна мотивація;
·        розвиток дрібної моторики.
Сьогодні перед вчительством стоїть важливе питання: як вчити учнів. Кожний вчитель шукає відповідь на нього і приходить до висновку, що вчити потрібно так, щоб уроки були цікавими і при цьому, діти отримували міцні знання.
Які ж методи і методичні прийоми переважають? Це традиційні, випробувані часом і досвідом, а також новітні, інтерактивні методи. Щоб зацікавленість учнів до вивчення предмету  не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Намагаюсь оптимально їх поєднувати.
Щоб зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них, потрібно впроваджувати в практику своєї роботи нестандартні уроки:
Урок – ділова гра;
Урок – КВК;
Урок – подорож;
Урок – диспут;
Урок – рольова гра;
Урок – змагання;
Урок – наукове дослідження.
Важливість ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з предметів.
Проводити  інтегровані уроки. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.
Зв’язок між предметами навчального плану потрібен для того, щоб один предмет допомагав школярам краще засвоїти інший. Використання інтегрованих уроків та міжпредметних зв’язків допомагає також домогтися від учнів творчої роботи, сприяє підвищенню інтересу до вивчення предметів.
Під  час  вивчення нового матеріалу  і  закріплення  користуватись  опорними конспектами, таблицями.
Опорний конспект сприяє учням:
·        глибше розібратися в тій темі, що вивчається;
·        допомагає легше запам’ятати вивчений матеріал;
·        із допомогою опорного конспекту під час відповіді грамотно і точно викладати вивчений матеріал.
Опорний конспект допомагає :
·        наглядно показати весь матеріал, що вивчається на уроці;
·        зосередити увагу дітей на тих місцях з даної теми, що даються найважче;
·        організувати багаторазове повторення;
·        швидко перевірити, як учень зрозумів і запам’ятав вивчений матеріал.
Для формування необхідних експериментальних навичок і умінь проводжу уроки – експерименти, де діти самостійно в групах виконують експериментальні завдання, досліди. Потім роблять висновки. Свої висновки, думки, гіпотези висловлюють всьому класу.
Важливе значення в поглибленні знань учнів мають і дослідницькі роботи. Такі роботи проводити з учнями як індивідуально, так і в групах. Така діяльність дозволяє об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей учня з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.
Щоб розвивати мислення учнів, їхні творчі здібності використовується  проблемне навчання. Перед учнями на уроці ставиться проблема, яку вони повинні вирішити шляхом самостійного аналізу, через висування пропозицій, гіпотез, доказів, а також шляхом перевірки правильності розв’язання.
Щоб зацікавити учнів на уроці, активізувати їх роботу, розвивати креативність мислення використовують:
·        технологію кооперативного навчання (робота парами та спілкування в групах);
·        технологію колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, заохочення учнів до дискусії, кожен учить кожного);
·        технологію ситуативного моделювання (ігрове моделювання явищ, які вивчаються);
·        технологію опрацювання дискусійних питань (щоб кожний учень брав дійову участь в уроці,  коли з обговорюваної проблеми висловлюються всі учасники спільної діяльності, але керівна роль належить учителеві як організатору дискусії).
Результати використання даної технології мені бачаться такими:
·        вища результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;
·        формуються вміння співпрацювати;
·        формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки;
·        розвиваються творчі здібності;
·        розвивається навчальна діяльність планування, рефлексія, взаємоконтроль;
·        розвиваються лідерські навички;
·        розвиваються комунікативні уміння;
·        виконується більший обсяг роботи за той самий час.





Немає коментарів:

Дописати коментар